Значення
- (Лінгвістика) –
В результаті пошуку або випадково натрапляти на когось, щось, відкривати місце перебування, розташування когось, чогось.
- (Психологія) –
Приходити до якогось висновку, думки, рішення шляхом роздумів, аналізу; робити відкриття в науці, техніці.
- (Лінгвістика) –
Бути розташованим, перебувати в певному місці (про предмети, явища, органи тощо).
- (Лінгвістика) –
Мати, володіти якоюсь властивістю, якістю, перебувати в певному стані.
- (Лінгвістика) –
(у пасивному стані) Бути присутнім, міститися десь, у чомусь.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я знаходжу, ти знаходиш, він знаходить, ми знаходимо, ви знаходите, вони знаходять