знаходити

[znɑxodɪtɪ] Дієслово

Буква:З

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    В результаті пошуку або випадково натрапляти на когось, щось, відкривати місце перебування, розташування когось, чогось.

  2. (Психологія) –

    Приходити до якогось висновку, думки, рішення шляхом роздумів, аналізу; робити відкриття в науці, техніці.

  3. (Лінгвістика) –

    Бути розташованим, перебувати в певному місці (про предмети, явища, органи тощо).

  4. (Лінгвістика) –

    Мати, володіти якоюсь властивістю, якістю, перебувати в певному стані.

  5. (Лінгвістика) –

    (у пасивному стані) Бути присутнім, міститися десь, у чомусь.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я знаходжу, ти знаходиш, він знаходить, ми знаходимо, ви знаходите, вони знаходять

Більше записів