знахорка

1. Жінка, яка лікує хвороби за допомогою знахарства — традиційних народних методів, зазвичай з використанням рослин, замовлянь, ритуалів.

2. Рослина з родини айстрових (Achillea), відома своїми лікувальними властивостями; народна назва для деревію, або тисячолистника звичайного (Achillea millefolium).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |