1. Стан або якість чогось, що не має матеріальної вартості, ціни; безцінність, неоціненність (зазвичай у високому, переносному значенні).

2. Дуже низька ціна; стан, коли щось продається або купується за безцінь (за безцінок).

1. Рідкісна, унікальна річ, яка має особливу художню, історичну або матеріальну цінність і тому не може бути оцінена в грошах; безцінний скарб.

2. (переносно) Про людину, явище, якість тощо, що мають виняткову, неоціненну важливість.

1. Властивість того, що не має матеріальної ціни, грошового еквіваленту; надзвичайно висока духовна, моральна або емоційна цінність, яку неможливо оцінити грошима.

2. Стан або якість чогось, що є абсолютно необхідним, унікальним і незамінним, що становить найвищу цінність.

3. У філософському та етичному вжитку — категорія, що позначає найвищі, абсолютні цінності (наприклад, життя, любов, свобода), протиставлені утилітарній чи ринковій вартості.

Властивість або стан того, що не має певної мети, напряму, чітко поставленої цілі; беззмістовність, марність.

Відчуття або переживання внутрішньої порожнечі та втрати сенсу дій або існування; стан, коли людина не бачить мети в житті або конкретній діяльності.

Властивість або манера поведінки, що характеризується відсутністю церемоній, тактовності, ввічливості; настирливість, зухвалість, нетактовність у поводженні з кимось.

Властивість або стан відсутності центра, центральної точки, осі чи організаційного ядра; децентралізація.

У техніці та машинобудуванні — спосіб обробки деталей (наприклад, шліфування), при якому виріб не закріплюється в центрі, а обробляється між ведучим і регулюючим кругами.

У переносному значенні — розсіяність, незосередженість, відсутність чіткої орієнтації або ідеї.

Властивість або стан, за якого інформація, творчі твори, публічні виступи тощо поширюються без попереднього контролю та вилучення частин з боку офіційних органів (цензури).

Відсутність цензури як явища або системи в суспільстві, державі, певній сфері діяльності.

1. Відсутність хребта, хребтового стовпа в тварин; властивість організмів, що не мають внутрішнього кістяка.

2. Переносно: слабкість характеру, нездатність до рішучих вчинків, рішучості, твердості; м’якотілість, безвольність.

Безхребетні — тварини, що не мають хребта або внутрішнього кістяка (хребта); інвертебровані тварини.

Безхребетні (Invertebrata) — умовна, не систематична група тварин, що об’єднує всі типи, крім хребетних (риб, земноводних, плазунів, птахів і ссавців); до безхребетних належать, зокрема, членистоногі, молюски, черви, губки тощо.

1. Астрономічний термін, що позначає стан атмосфери, коли на небі повністю відсутні хмари або їхня кількість не перевищує 1-2 балів за шкалою хмарності.

2. Метеорологічна характеристика, що описує ясну, сонячну погоду без хмарного покриву.

3. У переносному значенні — стан спокою, ясності, безтурботності або відсутність тривог, сумнівів (наприклад, “безхмарність душі”, “безхмарність настрою”).