Значення
- (Мистецтво) –
Рідкісна, унікальна річ, яка має особливу художню, історичну або матеріальну цінність і тому не може бути оцінена в грошах; безцінний скарб.
- (Лінгвістика) –
(переносно) Про людину, явище, якість тощо, що мають виняткову, неоціненну важливість.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. безцінок, р. безцінку, д. безцінкові, з. безцінок, о. безцінком, м. безцінкові, к. безцінку