безцінь

[bɛzt͡sinʲ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Філософія) –

    Стан або якість чогось, що не має матеріальної вартості, ціни; безцінність, неоціненність (зазвичай у високому, переносному значенні).

  2. (Економіка) –

    Дуже низька ціна; стан, коли щось продається або купується за безцінь (за безцінок).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. безцінь, р. безціні, д. безціні, з. безцінь, о. безцінню, м. безціні, к. безціне

Більше записів