безцінь [bɛzt͡sinʲ] Іменник Буква:Б ЗначенняПравопис Значення (Філософія) – Стан або якість чогось, що не має матеріальної вартості, ціни; безцінність, неоціненність (зазвичай у високому, переносному значенні). (Економіка) – Дуже низька ціна; стан, коли щось продається або купується за безцінь (за безцінок). Правопис та відмінювання Граматичні форми: н. безцінь, р. безціні, д. безціні, з. безцінь, о. безцінню, м. безціні, к. безціне ←безцінок безчасність→