безцінність

[bɛzt͡sinnistʲ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Філософія) –

    Властивість того, що не має матеріальної ціни, грошового еквіваленту; надзвичайно висока духовна, моральна або емоційна цінність, яку неможливо оцінити грошима.

  2. (Філософія) –

    Стан або якість чогось, що є абсолютно необхідним, унікальним і незамінним, що становить найвищу цінність.

  3. (Філософія) –

    У філософському та етичному вжитку — категорія, що позначає найвищі, абсолютні цінності (наприклад, життя, любов, свобода), протиставлені утилітарній чи ринковій вартості.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. безцінність, р. безцінності, д. безцінності, з. безцінність, о. безцінністю, м. безцінності, к. безцінносте

Більше записів