безцінність

1. Властивість того, що не має матеріальної ціни, грошового еквіваленту; надзвичайно висока духовна, моральна або емоційна цінність, яку неможливо оцінити грошима.

2. Стан або якість чогось, що є абсолютно необхідним, унікальним і незамінним, що становить найвищу цінність.

3. У філософському та етичному вжитку — категорія, що позначає найвищі, абсолютні цінності (наприклад, життя, любов, свобода), протиставлені утилітарній чи ринковій вартості.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |