Словник Української Мови
1. Бути гідним чогось (нагороди, покарання, визнання тощо) через свої вчинки, якості або досягнення; мати право на щось внаслідок власних зусиль або поведінки.
2. Отримувати, добувати щось (повагу, довіру, авторитет) своєю працею, талантом або гідними вчинками.
1. (рідк.) Отримати щось завдяки власним заслугам, праці чи зусиллям; заробити собі на щось.
2. (діал.) Заслужити, заробити (гроші, винагороду).
1. Отримати, здобути щось (нагороду, визнання, довіру тощо) своєю працею, вчинками, якостями або заслугами.
2. Бути гідним чогось (часто негативного) через свої дії або поведінку; накликати на себе.
1. Власна назва села в Україні, що розташоване в Івано-Франківській області, Калуському районі.
2. (заст.) Термін, що позначав земельну ділянку, даровану за службу, особливо в контексті козацької доби; земельне наділля або маєток, отриманий як винагорода за військову чи державну службу.
1. Так, як відповідає чиїмсь заслугам, діям або якостям; по заслугах, справедливо.
2. (У функції присудка) Про визнання чогось справедливим, закономірним, таким, що відповідає чиїмсь зусиллям або якостям.
Заслуженина — власна назва села в Україні, розташованого в Одеській області, Березівському районі (до 2020 року — Ширяївському районі).
1. Який має великі заслуги перед ким-, чим-небудь, визнаний за свої досягнення; гідний пошани, поваги.
2. Який отримав почесне звання за видатні досягнення в певній галузі діяльності (професії), що вживається як складова частина такого звання.
3. (У значенні іменника) Той, хто має почесне звання “Заслужений”.
1. Отримати визнання, нагороду або пошану за свої заслуги, досягнення; стати заслуженим.
2. (У пасивному стані) Бути визнаним гідним нагороди, пошани внаслідок власних дій аних якостей.
1. Бути гідним чогось (нагороди, покарання, уваги тощо) через свої вчинки, якості або досягнення; мати право на щось завдяки своїм заслугам.
2. Отримувати, зазнавати чогось як наслідок своїх дій (часто негативного).
Заслуговуватися — дієслово, яке вживається переважно в пасивній конструкції “заслуговуватися на щось” і означає: отримувати щось (нагороду, визнання, покарання тощо) як наслідок своїх дій, поведінки або якостей; бути гідним чогось через свої заслуги або провини.
У менш поширеному вживанні може означати: старанною працею, добрими вчинками досягати певного статусу, становища або довіри.