1. Отримати, здобути щось (нагороду, визнання, довіру тощо) своєю працею, вчинками, якостями або заслугами.
2. Бути гідним чогось (часто негативного) через свої дії або поведінку; накликати на себе.
заслужити
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
А для цього ви повинні… — «Признатися у всьому щиро»… — продовжив Андрій меланхолійно в тон: «Покаятися чистосердечно»… «Довести свою вірність»… «Заслужити прощення»… І нарешті — «видати всіх»… От… — і зітхнув. Начальник осікся і замовк здивовано.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”
Частина мови: дієслово () |