Значення
- (Філософія) –
Властивість або стан відсутності центра, центральної точки, осі чи організаційного ядра; децентралізація.
- (Техніка) –
У техніці та машинобудуванні — спосіб обробки деталей (наприклад, шліфування), при якому виріб не закріплюється в центрі, а обробляється між ведучим і регулюючим кругами.
- (Психологія) –
У переносному значенні — розсіяність, незосередженість, відсутність чіткої орієнтації або ідеї.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. безцентровість, р. безцентровості, д. безцентровості, з. безцентровість, о. безцентровістю, м. безцентровості, к. безцентровосте