безцензурність

[bɛzt͡sɛnzurnistʲ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Властивість або стан, за якого інформація, творчі твори, публічні виступи тощо поширюються без попереднього контролю та вилучення частин з боку офіційних органів (цензури).

  2. (Соціологія) –

    Відсутність цензури як явища або системи в суспільстві, державі, певній сфері діяльності.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. безцензурність, р. безцензурності, д. безцензурності, з. безцензурність, о. безцензурністю, м. безцензурності, к. безцензурносте

Більше записів