1. Різновид альтернативної медицини, що використовує лікувальні властивості ефірних олій, витягнутих з рослин, для впливу на фізичний та психоемоційний стан людини через обоняння або втирання в шкіру.

2. Сфера практичної діяльності, пов’язана з застосуванням ароматичних речовин (найчастіше ефірних олій) для релаксації, косметичного догляду, створення певної атмосфери або як допоміжний засіб для покращення самопочуття.

1. Історичний термін, що позначає політичну течію та громадський рух серед українського населення Галичини наприкінці XIX — на початку XX століття, заснований на ідеях та під керівництвом Адольфа (Адольфа-Юліана) Арона, який виступав за культурну автономію українців у складі Австро-Угорської імперії, співпрацю з польськими політичними колами та відмову від орієнтації на Російську імперію.

2. У сучасному вжитку — загальна назва для політичної позиції або ідеології, що передбачає поступки, надмірний компроміс або капітулянтство в національних інтересах заради досягнення тимчасових вигод або місцевої стабільності, часто з етимологічним посиланням на історичний контекст діяльності Адольфа Арона.

1. Рід рослин родини ароїдних, що включає багаторічні тіньовитривалі трав’янисті рослини з потовщеним кореневищем, характерним покривалом навколо суцвіття-початка та яскравими ягодами; представники роду часто використовуються як декоративні (наприклад, аронник італійський).

2. Народна назва деяких видів рослин родини ароїдних, зокрема ароїдних лісових видів з потовщеним стеблом і суцвіттям-початком, обгорнутим листком-покривалом (наприклад, для аруму, ариземи).

Арорурт — власна назва, що позначає міфічну або фантастичну істоту, яка часто асоціюється з вогнем, сонцем або зорею в художніх творах (наприклад, у фентезі-літературі чи кіно).

Арорурт — власна назва вигаданої планети, космічного тіла або галактики в науково-фантастичних творах.

Арорурт — власна назва, що може використовуватися як ім’я персонажа, артефакту або місця в комп’ютерних іграх, книгах чи інших медіа.

1. Тропічна рослина (Maranta arundinacea) родини марантових, кореневища якої містять крохмаль.

2. Борошно з кореневищ цієї рослини, що використовується в кулінарії як загусник, а також для приготування дієтичного харчування.

1. Рідкісний смичковий музичний інструмент XIX століття, схожий на віолончель, але з шістьма струнами та ладами на грифі, який винайшов австрійський майстер Йоганн Георг Штауфер.

2. Музичний твір, написаний спеціально для цього інструменту, зокрема соната Франца Шуберта «Соната для арпеджіоне» (D. 821).

1. Музичний прийом, при якому звуки акорду беруться не одночасно, а послідовно, зазвичай від нижнього до верхнього тону, що нагадує звучання арфи.

2. Послідовність звуків, що утворюється внаслідок такого прийому; акорд, виконаний розгорнуто, потонівно.

Арсенобензен — органічна сполука, що є похідним бензену, в якому один атом водню заміщений на атом миш’яку; ароматичний арсин, хімічна формула C₆H₅AsH₂.