1. Властивість за значенням прикметника “розтушований”; стан, коли щось розташоване, розміщене на певній території або просторі, часто з відтінком значення розкиданості, розосередженості.

2. (У географії, економіці, плануванні) Характер, спосіб або особливість розміщення, розподілу об’єктів, явищ, ресурсів (населення, промисловості, корисних копалин тощо) на певній території.

Розтушовання — у поліграфії: технічний прийом у гравюрі або при друці, що полягає у плавному переході від насиченого тону до світлого або навпаки для створення ефекту об’ємності, повітряної перспективи чи тональних градацій.

Розтушовання — у графіці та малюванні: спосіб накладання або розподілу штрихів, ліній, крапок для поступової зміни щільності та насиченості кольору або тону, що дозволяє передати світлотінь.

1. (у графіці, малярстві) Техніка плавного переходу між кольорами, тонами або лініями, що створює ефект об’ємності, світлотіні або розмитості; результат застосування такої техніки.

2. (у косметології, перукарській справі) Метод нанесення фарби для волосся або тонального засобу з плавним переходом кольору для створення натурального, без чітких меж, ефекту (наприклад, ombré, шатуш).

3. (у фотографії, ретуші) Дія за значенням «розтушувати»; згладжування, пом’якшення різких меж, ліній або переходів на зображенні.

1. Дія за значенням дієслова “розтушовувати” — поступове послаблення, зменшення інтенсивності кольору, світла, тону або звуку для досягнення плавного переходу.

2. У графіці, живопису та макіяжі — техніка створення м’якого, непомітного переходу між кольорами, лініями або тонами шляхом їх розмивання або поступового змішування.

3. У фотографії та кінематографії — метод обробки зображення, при якому різкі межі між світлими та темними ділянками робляться менш чіткими для створення певного візуального ефекту.