розтушовання

[roztuʃoʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Розтушовання — у поліграфії: технічний прийом у гравюрі або при друці, що полягає у плавному переході від насиченого тону до світлого або навпаки для створення ефекту об’ємності, повітряної перспективи чи тональних градацій.

  2. Розтушовання — у графіці та малюванні: спосіб накладання або розподілу штрихів, ліній, крапок для поступової зміни щільності та насиченості кольору або тону, що дозволяє передати світлотінь.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. розтушовання, р. розтушовання, д. розтушованню, з. розтушовання, о. розтушованням, м. розтушованні, к. розтушовання

Більше записів