обурювати

1. Викликати в комусь почуття глибокого невдоволення, гніву, морального протесту; дуже роздратовувати, сердити.

2. (у пасивному стані, безособово) Опанувати кимось, охопити когось (про почуття обурення).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |