Значення
-
Викликати в комусь почуття глибокого невдоволення, гніву, морального протесту; дуже роздратовувати, сердити.
-
(у пасивному стані, безособово) Опанувати кимось, охопити когось (про почуття обурення).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я обурюю, ти обурюєш, він обурює, ми обурюємо, ви обурюєте, вони обурюють