обурливість

[oburlɪʋistʲ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. Властивість за значенням прикметника “обурливий”; здатність викликати обурення, глибоке невдоволення, моральне відчуття образу; скандальність, ганебність.

  2. Рідко вживане: стан сильного обурення, гніву, роздратування; саме обурення.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. обурливість, р. обурливості, д. обурливості, з. обурливість, о. обурливістю, м. обурливості, к. обурливосте

Більше записів