• розтушовувати

    1. Розподіляти, розмазувати туш, мастило або подібну речовину по поверхні для отримання плавних переходів, згладжування меж, надання об’ємності або певного візуального ефекту (у малюванні, графіці, косметиці).

    2. Розмивати, згладжувати, робити менш чіткими межі, контури або кордони чогось, надаючи більшої м’якості або поступового переходу (також у переносному значенні).

  • обхаючуватися

    Обхаючуватися — діалектне дієслово, що означає обійматися, обніматися, пригортатися один до одного (про двох або більше осіб).

  • розтушовуватися

    1. (про фарбу, мазки тощо) Поступово втрачати чіткі межі, рівномірно розподілятися по поверхні, створюючи плавний перехід від одного кольору чи тону до іншого.

    2. (перен., розм.) Поступово розсіюватися, зникати, втрачати виразність (про почуття, явище, спогади тощо).

    3. (у графіці, живопису) Технічний прийом: наносити туш, фарбу або штрихи так, щоб вони плавно з’єднувалися, без різких меж.

  • обхват

    1. Дія за значенням дієслова обхопити; те саме, що обхоплення.

    2. Міра, що визначає довжину лінії, яка охоплює щось по колу; периметр поперечного перерізу, коло (найчастіше стосовно частин людського тіла, дерева тощо).

    3. У переносному значенні — повнота, масштаб, розмах чого-небудь (наприклад, діяльності, явища).

  • розтушування

    1. Дія за значенням дієслова “розтушовувати” — поступове послаблення, згладжування або зменшення інтенсивності чогось, особливо кольору, світла, тону або межі між двома областями, що призводить до плавного переходу.

    2. У графіці, дизайні та фотографії — технічний прийом створення плавного переходу від одного кольору, відтінку або тону до іншого без чітко видимої границі; результат такої дії.

    3. У макіяжі — майстерне нанесення та змішування косметичних засобів (наприклад, тонального крему, рум’ян, тіней) для досягнення природного, безперервного переходу кольору та відсутності різких ліній.

    4. Переносно — послаблення, згладжування, пом’якшення чіткості або виразності чогось (наприклад, вражень, емоцій, конфлікту).

  • обхватити

    1. Охопити руками, взяти в обійми, обняти когось або щось.

    2. Охопити, оточити з усіх боків, розташовуватися навколо чогось (про те, що має велику протяжність).

    3. Перен. Оволодіти кимось, охопити (про почуття, думки, явища).

  • розтушувати

    1. Розмазати, розтерти щось по поверхні для досягнення плавного переходу кольорів або тонів (у живописі, графіці, макіяжі).

    2. Розподілити, розгладити щільну масу (наприклад, тісто, глину) по поверхні тонким шаром.

    3. Перен., розм. Розповсюдити, рознести (звістку, чутки).

  • обхватитися

    1. (рідк.) Обійняти себе руками, схопитися руками за щось.

    2. (перен.) Охопитися, опануватися якимось почуттям, переживанням, думкою.

  • розтушуватися

    1. (у малярстві, графіці) Поступово втрачати чіткість контурів, переходити один в одного (про фарби, кольори, тони).

    2. (переносно) Ставати менш виразним, чітким; згладжуватися, зникати (про відчуття, образи, спогади тощо).

  • обхвачений

    1. Такий, що охоплений, обійнятий кимсь або чимсь з усіх боків, з усіх сторін.

    2. (перен.) Охоплений, сповнений якогось почуття, переживання, стану (наприклад, жагою, жахом, полум’ям).