обняти

Приклад 1:
Він хоче обняти Мавку, вона ухиляється. Не руш мене!
— Українка Леся, “Лісова пісня”

Приклад 2:
А де ти? Ось я йду! Г о л о с А йди хутчiй! Оце ще нетерплячка! (Вiдгукується). Та йду вже, йду! (Подається йти). А вернешся? Не знаю. (Iде в прибережнi хащi). З гущавини лiсу вилiтає – гарний хлопець у червонiй одежi, з червонястим, буйно розвiяним, як вiтер, волоссям, з чорними бровами, з блискучими очима. Вiн хоче обняти Мавку, вона ухиляється. Не руш мене! П е р е л е с н и к А то чому? Iди поглянь, чи в полi рунь зазеленiла. П е р е л е с н и к Менi навiщо тая рунь? А там же твоя Польова, що в житi. Вона для тебе досi вже вiнок зелено-ярий почала сплiтати. П е р е л е с н и к Я вже її забув. Забудь мене. П е р е л е с н и к Ну, не глузуй! Ходи, полетимо! Я понесу тебе в зеленi гори, ти ж так хотiла бачити смереки. Тепер не хочу. П е р е л е с н и к Так?
— Українка Леся, “Лісова пісня”

Приклад 3:
Що ж не кинешся рученьками обняти його?.. Що не проговориш до нього нi словечка?..
— Самчук Улас, “Марія”