Словник Української Мови
Буква
1. Охоплювати руками, притискаючи до себе, виражаючи ніжність, любов, приязнь або підтримку.
2. Охоплювати, оточувати собою, містити в собі (про простір, територію, поняття).
3. Займати певну посаду, виконувати обов’язки, повноваження, пов’язані з нею (зазвичай тимчасово).
Приклад 1:
їхні випускники вже не просто вміли читати й писати, а й опановували основами тодішніх наукових знань з лінгвістики, математики, астрономії, медицини, права, що давало змогу їм не лише обіймати чиновницькі посади, а й випробувати себе на науковій та викладацькій ниві . Шумери говорили про свою школу: «До неї входять із заплющеними очима, а виходять із неї з розплющеними очима».
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”
Приклад 2:
Б. Обіймати посаду, що суперечить природі. B. Вчитися того, до чого не народжений.
— Тютюнник Григорій, “Вир”