1. Нахилити, схилити щось у певному напрямку, притулити до чогось.
2. Перен., розм. Схилити на чийсь бік, привернути до когось, чогось (думки, симпатії).
3. Діал. Прикрити, накрити когось, щось.
прихилити
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Щиро зацікавленим відвідувачам, людям, які допомагали музеєві, ладен був небо прихилити. Не відділяв «свого» від «музейного» — в устах його недоброзичливців це звучало як звинувачення.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
От, зростила дитину, берегла, доглядала, рада була неба їй прихилити та зорями вкрити, а тепер оддай мiж люди на поневiряння. Бона знала, що значить служити.
— Самчук Улас, “Марія”
Приклад 3:
А якби Зiнько з нею одружився, то, може б, її й читати можна навчити… i до своїх думок прихилити… Так думав Зiнько про Левантину i почав придивлятися до неї, зачiпав її розмовами. Дiвчина червонiла, але розмовляла з ним залюбки.
— Невідомий автор, “186 Sieried Tiemnoyi Nochi Boris Dmitrovich Grinchienko”
Частина мови: дієслово () |