Словник Української Мови
Буква
1. Схиляти когось до чогось, спонукати до певних дій або прагнень, викликаючи бажання, інтерес або рішучість, часто через підтримку, схвалення або обіцянку винагороди.
2. Надавати комусь моральної або матеріальної підтримки, допомоги для активізації, розвитку чи успіху в якійсь справі.
Приклад 1:
Мені добре відомо, як любиш ти наукові заняття, і я зовсім не хочу сказати, що тебе потрібно заохочувати, оскільки ти більш ніж достатньо виявляєш завзяття на ниві науки. Особливо таке спонукання недоречне зараз, під час канікул.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”