1. Викликати в комусь охоту, бажання до чогось, зацікавити когось чимось, спонукати до якоїсь діяльності.
2. (у діалектах) Привчити, звикнути до чогось.
приохотити
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Прецiнь приблизно бiля цього часу вияснилося, що Трохим Клементович, остаточно закрiпивши за собою славу неабиякого мужчини, все-таки не здiбний був вiдбити в Ярини Федорiвни охоту до чужих чоловiкiв i — головне — приохотити її до народження другої дитини. Таким чином, бистроока Варя залишилась без брата й без сестри.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”
Частина мови: дієслово () |