привчити

1. Дієслово доконаного виду, що означає: систематичними діями, повторенням виробити в когось певну звичку, навичку або змусити звикнути до чогось; звикнути самому в результаті тривалого повторення.

2. Домогтися того, щоб тварина або дитина почали щось регулярно робити, виконувати певні дії або дотримуватися правил завдяки навчанню та тренуванню.

3. (У пасивному стані, частіше про тварин) Стати ручним, звикнути до людини, втратити дикість.

Приклади вживання

Приклад 1:
Їй треба було це зараз же знати, щоб привчити руку. Доктор машинально сказав: — В серце, розуміється, найкраще, але… Тільки чекайте, Ольго Іванівно, ви таки серйозно хочете?
— Винниченко Володимир, “Записки кирпатого Мефістофеля”

Частина мови: дієслово () |