Древослів

Словник Української Мови

повторення

Буква

1. Дія за значенням дієслова повторяти; відтворення, відбування чогось знову, ще раз.

2. Відтворення вже сказаного, написаного або зробленого; дублювання.

3. У літературі та мистецтві — композиційний прийом, що полягає у дво- або багаторазовому використанні одних і тих самих елементів (звуків, слів, образів, синтаксичних конструкцій тощо) для посилення виразності.

4. У навчанні — відтворення в пам’яті засвоєного раніше матеріалу з метою його закріплення.

5. У музиці — відтворення музичної фрази, мотиву або частини твору; також знак нотації, що вказує на таку необхідність.

Приклади вживання

Приклад 1:
Друга позиція — letter from an Ethnic — це повторення мого ставлення до діаспорного гетто, з яким я ніколи не симпатизував (а в 1960-х роках навіть викликав бурю протесту від земляків, коли я порадив їм навчитися чогось в новій країні, а не займатися танцями і співами). Зрештою, це спірна тема.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
Повторення окремих слів, словосполучень чи навіть цілих синтаксичних конструкцій у красному письменстві, певна річ, не буває випадковим. Вони можуть сприяти мелодійності фрази, посилювати її звучність або виокремлювати в ній найістотніше, посутнісне.
— Зеров Микола, “Камена”

Приклад 3:
204 2 00 qC2 1Wел = T2 1t = 0q− 0q+ Після цього почнеться повторення розглянутого циклу розряджання і заряд – жання конденсатора. Якщо би втрати енер- гії не бу ло, то в конту рі здійснювались би періодичні незгасаючі коливання.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Частина мови: іменник (однина) |

Більше записів