Значення
-
Властивість або стан того, що не є ідеальним; відхилення від досконалості, наявність вад, недоліків або обмежень.
-
У філософії та теології — характеристика буття або творіння, що протиставляється абсолютній досконалості Бога або ідеї.
-
У техніці, фізиці, математиці — відмінність реальних об’єктів, систем, моделей або процесів від теоретично ідеальних (абсолютних) умов чи параметрів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. неідеальність, р. неідеальності, д. неідеальності, з. неідеальність, о. неідеальністю, м. неідеальності, к. неідеальносте