Властивість або стан того, що не є ідеальним; відхилення від досконалості, наявність вад, недоліків або обмежень.
У філософії та теології — характеристика буття або творіння, що протиставляється абсолютній досконалості Бога або ідеї.
У техніці, фізиці, математиці — відмінність реальних об’єктів, систем, моделей або процесів від теоретично ідеальних (абсолютних) умов чи параметрів.