Словник Української Мови
1. Дія за значенням дієслова “обчистити”; позбавлення чогось шляхом зняття, зіскрібання, видалення поверхневого шару або вмісту.
2. Розмовне. Нечесне заволодіння чиїмсь майном, коштами, цінностями шляхом обману або шахрайства; ошуканство.
3. Спеціальне (технічне, сільськогосподарське). Операція з обробки поверхні, плодів, овочів тощо для видалення бруду, лушпиння, кісточок або непотрібних частин.
1. Жінка або дівчина, що вирізняється розумом, кмітливістю, здібністю до навчання; розумна, тямуща особа жіночої статі.
2. (переносне значення) Розумна, слухняна тварина (переважно про коня або собаку).
3. (заст., діал.) Назва народної гри, в якій учасники мають виконувати завдання, що потребують кмітливості.
Прикрашений, оздоблений різними, часто надмірними або вишуканими прикрасами, цяцьками.
Властивість або стан предмета, який прикрашений обцяцьками — дрібними, часто яскравими та блискучими оздобами, прикрасами.
Переносно: надмірна, часто кічлива вишуканість, показна розкіш або пишність у зовнішньому вигляді, оздобленні чогось.
1. Розмовне зменшувально-пестливе прізвисько або звертання до розумної, кмітливої дівчини, жінки або дівчинки, що виражає схвалення та ласку.
2. (переносно) Про розумну, винахідливу, спритну жінку, дівчину або самку тварини (наприклад, щодо лисиці, вівчарки тощо).
1. Зменшувально-пестливе від іменника “розумник” — людина, що вирізняється кмітливістю, розумними здібностями або високим інтелектом; часто вживається щодо дитини або молодої людини.
2. (переносно, жартівливо) Про розумну, кмітливу тварину (наприклад, собаку, дельфіна).
3. (у комп’ютерній термінології, розм.) Розмовна назва штучного інтелекту, чат-бота або іншої інтелектуальної програми.
1. Дія за значенням дієслова “обцяцьковувати” — прикрашання, оздоблення чогось (часто надмірне або кічливе), навішування різних дрібничок, цяцьок.
2. (переносно) Надання чомусь вигляду важливості, значущості шляхом формальних, несуттєвих доповнень або змін; надмірне ускладнення форми в ущерб змісту.
1. Абстрактна якість, що характеризує здатність до розумового пізнання, мислення, розсудливості; розум, інтелект.
2. Властивість розумної, розсудливої людини; мудрість, розсудливість.
3. Рідко вживане: здатність до розуміння, сприйняття; кмітливість, тямущість.
1. Прикрашати, оздоблювати щось, часто надмірно або квітчасто, надаючи вигляду вишуканості, розкішності.
2. Розмовне. Нагороджувати когось, дарувати щось, часто з відтінком публічності або урочистості.
3. Розмовне, часто іронічне. Надавати комусь чи чомусь офіційного чи почесного статусу, титулу, звання.