Словник Української Мови
1. Прислівник до слова “розумний”; так, як властиво розумній, розсудливій людині; з добрим розумінням суті справи, логічно та доцільно.
2. У значенні присудкового слова: свідчить про наявність здорового глузду, логіки або практичної доцільності в думках, словах або вчинках когось, чогось.
3. (У розмовному мовленні) Значно, дуже, у великій мірі (зазвичай із прислівниками “більше”, “менше”, “краще” та ін.).
1. Підкорити своїй волі, впливу за допомогою чарів, магії; зачарувати.
2. Перен. Підкорити своєму впливу, справити сильне враження на когось своєю красою, розумом, талантом тощо; захопити, звабити, очарувати.
Втрачати щільність, ставати менш щільним або компактним; розпушуватися, розкришуватися.
Про матеріали, ґрунти тощо: втрачати зв’язність частинок, набувати більшої пористості або пухкості.
Техн. Про з’єднання, деталі: втрачати герметичність або щільність прилягання, починати пропускати рідину або газ.
1. Підпадати під чийсь вплив, чарівність; захоплюватися кимось або чимось, відчувати сильну симпатію або зацікавленість.
2. Застаріле: піддаватися впливу чарів, магії; бути зачарованим.
1. (техн.) Такий, що розділений на окремі фази; що має чітко виражені послідовні стани або етапи процесу.
2. (фіз., електр.) Такий, у якого зсунуто фази (наприклад, про електричний струм або коливання).
3. (перен., розм.) Такий, що перебуває у стані розгубленості, втрати концентрації, внутрішньої неузгодженості; дезорганізований.
1. Підкорити своєму впливу, привабити, захопити когось своєю красою, розумом, талантом тощо; опанувати чиїмись почуттями, уявою.
2. За допомогою магії, чарів накласти на когось, щось чари; зачарувати.
Розфазованість — властивість фізичної системи, яка характеризується наявністю двох або більше фаз (наприклад, твердої, рідкої, газоподібної), що співіснують у просторі та відокремлені одна від одної чіткими межами (фазовими поверхнями).
Розфазованість — стан невпорядкованості, розсинхронізованості або відсутності єдності в діях, процесах або явищах, коли їхні складові частини не узгоджені в часі або просторі (наприклад, розфазованість у роботі механізмів, розфазованість соціальних процесів).
1. Підпасти під чийсь вплив, опинитися під дією чарів, магії; зазнати чаклунства.
2. (Переносно) Піддатися сильному захопленню кимось або чимось, відчути захват, подив, насолоду; бути враженим до глибини душі.
1. Процес зміни або порушення початкового розподілу фаз у багатофазній електричній системі, що призводить до нерівномірного навантаження.
2. У техніці та електротехніці — дія за значенням «розфазувати», тобто розділення змінного струму на окремі фазні складові або навмисне зсування фаз між електричними сигналами.
3. Переносно — розлад, порушення синхронності, узгодженості в діях, процесах або явищах.
Обчас — власна назва, скорочення від “Об’єднання християнських асоціацій студентів”, міжнародної християнської організації студентів та молоді, заснованої в 1895 році.