1. Такий, що має оздоблення; прикрашений, упорядкований для надання кращого, вишуканого вигляду.
2. (у спец. термінології) Підданий технологічній обробці для поліпшення якості, довговічності або зовнішнього вигляду (про матеріали, поверхні тощо).
оздоблений
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Соломон спорудив навколо Єрусалима, Хацора, Ме- гіддо, Гезера та інших палестинських міст могутні мури, побудував у столиці (руками фінікійських майстрів) величний царський палац і невеликий, оздоблений ліванським кедром, міддю, коштовними каменями і золотом храм богу Яхве, куди помістив ковчег заповіту. Єрусалим, таким чином, став не лише політичною, а й релігійною столицею євреїв.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”
Частина мови: прикментик () |