обцяцькованість

[obt͡sjɑt͡sʲkoʋɑnistʲ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. Властивість або стан предмета, який прикрашений обцяцьками — дрібними, часто яскравими та блискучими оздобами, прикрасами.

  2. Переносно: надмірна, часто кічлива вишуканість, показна розкіш або пишність у зовнішньому вигляді, оздобленні чогось.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. обцяцькованість, р. обцяцькованості, д. обцяцькованості, з. обцяцькованість, о. обцяцькованістю, м. обцяцькованості, к. обцяцькованосте

Більше записів