1. Рідкісне, застаріле позначення людини, яка має здатність розуміти, розуміється на чомусь; знавець, тверезий мислитель.
2. У давньому вжитку — той, хто розуміє, тлумачить щось; тлумач, інтерпретатор.
-
обчислювач
Пристрій або система, призначені для автоматичного виконання обчислень, обробки даних та розв’язання алгоритмічних задач; комп’ютер, калькулятор.
Програма або програмний модуль, що виконує специфічні обчислювальні операції (наприклад, фінансовий обчислювач, науковий обчислювач).
Застаріле: людина, професія якої полягає у виконанні складних математичних розрахунків.
-
розуміння
1. Здатність людини мислити, розсуджувати, усвідомлювати та аналізувати явища дійсності; інтелект, розум.
2. Здатність правильно сприймати, усвідомлювати та тлумачити суть, зміст, причини чого-небудь; постигання сенсу.
3. Визначене тлумачення, трактування чого-небудь; точка зору, погляд на щось.
4. Згода, взаємна домовленість, гармонійні стосунки між людьми, що ґрунтуються на спільності поглядів, інтересів.
5. Співчуття, чуйність, готовність увійти в становище іншої людини.
-
обчисляння
1. Дія за значенням дієслова “обчисляти”; визначення кількості, величини, обсягу, вартості тощо за допомогою математичних операцій або логічних міркувань; підрахунок, калькуляція.
2. (у інформатиці) Процес виконання обчислень, алгоритмів або обробки даних за допомогою обчислювальної техніки (комп’ютера); комп’ютація.
-
розуміти
1. Сприймати розумом, усвідомлювати зміст, суть чого-небудь; мати певні знання в якійсь галузі.
2. Правильно сприймати, тлумачити щось; вбачати в чомусь певний сенс.
3. Визначати, розпізнавати щось за певними ознаками; вміти розрізняти.
4. Бути здатним до співпереживання, виявляти чуйність, тактовність у стосунках з кимось.
5. (У граматиці) Вживатися, сприйматися в певному значенні (про слово, вислів тощо).
-
обчисляти
1. Визначати, знаходити шляхом математичних операцій, підрахунку; робити обчислення.
2. Встановлювати, визначати приблизно, на підставі певних даних, припущень; прикидати, оцінювати.
3. Розраховувати, мати намір, планувати щось зробити, сподіватися на щось (часто з відтінком невпевненості).
-
розумітися
1. Бути зрозумілим, зрозумілим для когось; тлумачитися, сприйматися певним чином.
2. Бути обізнаним, компетентним у чомусь, добре знатися на чомусь (часто з наростком “-ся” у формі “розумітися на чомусь”).
3. Бути у взаємній згоді, гармонійних, дружніх стосунках з кимсь; ладити.
4. (У пасивній конструкції “розуміється”) Бути само собою зрозумілим, не викликати сумнівів; природно, звичайно.
-
обчислятися
1. Бути предметом математичних розрахунків, підрахунків; визначатися за допомогою обчислень.
2. (у переносному значенні) Бути врахованим, прийнятим до уваги, братися до розгляду (зазвичай у зворотах на кшталт “не обчисляється”, “не береться до обчислення”).
-
розуміюче
розуміюче — форма середнього роду однини прикметника розуміючий у значенні: такий, що розуміє, співчуває, виявляє розуміння.
-
обчистити
1. Позбавити чогось, повністю забрати, відібрати (гроші, майно тощо), часто шахрайським або насильницьким способом; ограбувати.
2. Розгромити, захопити чи повністю знищити (про військові дії).
3. Очистити від чогось, що покриває або забруднює; зняти верхній шар, оболонку, лушпиння тощо.