Словник Української Мови
Процес зменшення щільності або ступеня ущільнення чого-небудь, перехід із щільного стану в менш щільний.
У техніці — операція зворотна ущільненню, метою якої є відновлення нормальних зазорів, роз’єднання деталей або зняття напруги в з’єднаннях після попереднього ущільнення.
1. (у математиці, інформатиці) Такий, що може бути обчислений або розв’язаний за допомогою певного чіткого алгоритму або механічної процедури; який може бути реалізований на абстрактній обчислювальній машині (наприклад, машині Тюрінга).
2. (у теорії обчислюваності) Про функцію: така, для якої існує алгоритм, що дозволяє знайти її значення для будь-якого допустимого аргументу.
3. (у логіці) Про множину або предикат: такий, що існує алгоритм для визначення приналежності будь-якого елемента до цієї множини або істинності предиката; рекурсивний, розв’язний.
1. Зменшувати щільність чогось, робити менш щільним, компактним; послаблювати зв’язок між частинами матеріалу або структури.
2. У техніці: знімати або послаблювати ущільнення, герметичність з’єднання деталей, вузлів або агрегатів.
1. Встановити, визначити кількість чогось за допомогою математичних дій, підрахувати.
2. Визначити, встановити щось шляхом логічних міркувань, припущень; обміркувати, передбачити.
3. Застосувати до кого-, чогось обчислення як математичну операцію.
Процес поділу чогось великого, цілісного або об’єднаного на менші, окремі частини, структурні одиниці або самостійні об’єкти.
В економіці та управлінні: організаційно-правова процедура поділу великого підприємства, об’єднання або холдингу на кілька незалежних, менших за розміром компаній або юридичних осіб.
В інформаційних технологіях та системному аналізі: декомпозиція, розбиття складної системи, модуля чи масиву даних на простіші, логічно завершені компоненти для кращого розуміння, проектування або обробки.
1. (у математиці, інформатиці) Визначити, знайти свою чисельну величину, значення в результаті виконання певних обчислень, алгоритмів або математичних операцій.
2. (переносно, рідко) Оцінити себе, визначити своє місце, становище або можливості в певній ситуації, часто шляхом логічних міркувань або аналізу обставин.
1. Розділити щось велике, цілісне або об’єднане на менші, окремі частини, одиниці або складові.
2. У техніці, управлінні, економіці: ліквідувати або поділити велике підприємство, об’єднання, виробничу чи адміністративну одиницю на кілька менших і самостійних.
1. Який стосується обчислень, призначений для здійснення обчислень.
2. Який пов’язаний з обробкою інформації за допомогою технічних засобів (електронно-обчислювальних машин).
Процес зворотний укрупненню, поділ чогось великого, єдиного на менші складові частини або самостійні одиниці.
В економіці та управлінні: реорганізація великих підприємств, об’єднань або структурних підрозділів шляхом їх поділу на окремі, менші та самостійні господарюючі суб’єкти.
В інформаційних технологіях та логістиці: операція розбиття великого об’єкта (наприклад, партії товару, вантажу, комплексу даних) на окремі, менші одиниці для подальшої обробки, транспортування чи зберігання.
Обчислювальник — застаріла назва обчислювальної машини, комп’ютера; пристрій для автоматичного виконання обчислень.
Обчислювальник — рідкісне позначення людини, яка професійно займається обчисленнями (наприклад, у сфері математики, астрономії, статистики).