обчислення

1. Дія за значенням дієслова “обчислювати”; визначення кількості, величини, розміру чогось за допомогою математичних операцій; підрахунок, калькуляція.

2. Розділ математики, що вивчає функції та операції над ними з використанням нескінченно малих величин; загальна назва для диференціального та інтегрального числення.

3. (у інформатиці) Процес виконання операцій над даними за певним алгоритмом за допомогою обчислювальної техніки; синонім до “комп’ютингу”.

Приклади вживання

Приклад 1:
Всі потрібні математичні обчислення при проектуванні виконувалися так ретельно, що відхилення північно-південної вісі пірамід від географічних полюсів або взагалі дорівнює нулю, або не перевищує 2°, а розбіжність вертикальних і горизонтальних ліній у 146-метровій Великій піраміді не перевищує 2 см. Кожна піраміда лише зовні здається гранично простою спорудою, внутрішнє ж її планування вельми складне.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”

Приклад 2:
Для його обчислення припустимо, що точка В досить близька до точки А, тому S∆ можна вважати дугою кола радіусом R, при цьому за величиною ця дуга мало відрізняється від хорди З подібності трикутників ОАВ і BDC отри- маємо: R ABn =∆ υ υ і ABRn υυ =∆ .
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 3:
Для обчислення значення поправки p′ розглянемо молярний об’єм газу μV (рис. 90), в якому подумки виділимо пл о- щину – стінку, по обидві сторони якої зн а- ходиться газ.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Частина мови: іменник (однина) |