1. Вправно, уміло, з належною майстерністю (про виконання певної дії, часто мовної).
2. Красномовно, виразно, переконливо (про спосіб говорити, висловлювати думку).
-
обширний
1. Який займає велику площу, має значні розміри; великий, просторний.
2. Який охоплює багато явищ, предметів, питань; всебічний, широкий за змістом.
-
обширність
Властивість за значенням прикметника “обширний”; велика площа, значний простір, великі розміри чогось.
Велика кількість, різноманітність, широкий охоплення чого-небудь (наприклад, питань, знань, інтересів).
-
речитатив
Речитатив — музично-декламаційна форма співу, що наближена до інтонаційної виразності мовлення, з вільною ритмікою та мінімальним супроводом, застосовується в операх, ораторіях, кантатах для розвитку сюжету або передачі діалогічних сцен.
Речитатив — у віршуванні: ритмічно організований текст, що за своєю стилістикою нагадує ораторське або розмовне мовлення, часто з чітким перебігом ритмічних одиниць, подібних до музичного речитативу.
-
речитативний
1. Який стосується речитативу, властивий йому; призначений для речитативу.
2. Який нагадує речитатив своїм монотонним, наспівним звучанням; декламаційний.
-
обширно
1. (прислівник) У широких масштабах, у великому обсязі, охоплюючи значну площу або багато питань.
2. (прислівник) Докладно, всебічно, ґрунтовно.
-
речитативність
1. Властивість або якість мовлення, що нагадує речитатив — ритмізоване, монотонне, з чітким поділом на фрази, але без справжньої мелодійності, характерне для декламації.
2. У музиці — ритміко-мелодійна організація вокальної партії, що імітує інтонації та ритм мовлення, проміжна форма між розмовною реччю та співом.
3. У літературознавстві — ритмізованість, напівспівуча інтонація віршованого чи прозового тексту, що наближає його до музичного речитативу.
-
обшити
1. Покрити поверхню чогось, прикріпивши до неї матеріал (тканину, шкіру, листову сталь тощо) для захисту, оздоблення або надання певної форми.
2. Обробити краї виробу (одягу, тканини), пришивши до них оздоблювальну стрічку, тасьму, шнур тощо або підвернувши і прошивши матеріал для запобігання його розсипанню.
3. Розмовне. Сильно побити, відлупцювати когось.
4. Розмовне. Різко дорікнути, відчитати когось, зробити сувору догану.
-
речитативно
1. У спосіб речитативу, наспівно-декламаційною манерою, властивою речитативу (у музиці та вокальному мистецтві).
2. Переносно: монотонно, наспівно, з чітким ритмічним поділом, на зразок речитативу (про манеру читання, промови).
-
обшитий
1. Такий, що має обшивку, оздоблений по краях або поверхні тканиною, шкірою, хутром тощо.
2. Те саме, що оббитий (у значенні: покритий зверху яким-небудь матеріалом, наприклад, для м’якості, гарного вигляду).