1. Такий, що має обшивку, оздоблений по краях або поверхні тканиною, шкірою, хутром тощо.
2. Те саме, що оббитий (у значенні: покритий зверху яким-небудь матеріалом, наприклад, для м’якості, гарного вигляду).
Словник Української Мови
Буква
1. Такий, що має обшивку, оздоблений по краях або поверхні тканиною, шкірою, хутром тощо.
2. Те саме, що оббитий (у значенні: покритий зверху яким-небудь матеріалом, наприклад, для м’якості, гарного вигляду).
Приклад 1:
Еней заснув і бачить снище: Пред ним стоїть старий дідище, Обшитий весь очеретом; Він був собі ковтуноватий, Сідий, в космах і пелехатий, Зігнувсь, підпершися ціпком. «Венерин сину!
— Самчук Улас, “Марія”