1. Властивий оксамиту, що має його якості (м’якість, блиск, густину ворсу).
2. Зроблений з оксамиту або з використанням оксамиту.
3. Переносно: дуже ніжний, м’який, приємний на дотик або на слух.
Словник Української Мови
Буква
1. Властивий оксамиту, що має його якості (м’якість, блиск, густину ворсу).
2. Зроблений з оксамиту або з використанням оксамиту.
3. Переносно: дуже ніжний, м’який, приємний на дотик або на слух.
Приклад 1:
В глибокому яру ніби в’ється оксамитовий зелений пояс, на котрому блищать ніби вправлені в зелену оправу прикраси з срібла. Два рядки білих хат попід горами біліють, неначе два рядки перлів на зеленому поясі.
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”
Приклад 2:
А її нiжки обгортав килим — то схiдний оксамитовий килим iз Турцiї. Певно, кiмната була незвичайна — то була кiмната в моїй уявi.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”
Приклад 3:
Нарештi — — вдарилась вона в срiбну жирандолю i впала на оксамитовий турецький килим. зiдхаючи востаннє (вона розбилась на смерть), хилила голiвку вiд свiтла й шукала очима — — вiкно.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”