речитативність

Значення

1. Властивість або якість мовлення, що нагадує речитатив — ритмізоване, монотонне, з чітким поділом на фрази, але без справжньої мелодійності, характерне для декламації.

2. У музиці — ритміко-мелодійна організація вокальної партії, що імітує інтонації та ритм мовлення, проміжна форма між розмовною реччю та співом.

3. У літературознавстві — ритмізованість, напівспівуча інтонація віршованого чи прозового тексту, що наближає його до музичного речитативу.

Правопис та відмінювання