1. (розм.) Отримати пошкодження, травму, особливо внаслідок удару або падіння; сильно ушибитися, поранитися.
2. (перен., розм.) Зазнати невдачі, програшу, фінансових втрат; сильно прогавитися.
-
речитація
1. Спеціальна форма вокального виконання, що поєднує ритмізоване мовлення з музичним супроводом, характерна для опери, оперети, мюзиклу.
2. У музиці — невеликий вокальний твір або фрагмент у опері, кантаті, ораторії, де мелодія максимально наближена до інтонацій та ритміки мови, часто слугує для розвитку сюжету.
3. У літературі та театрі — нарочито ритмічне, урочисте чи декламаційне читання віршів або прози.
-
обшиття
1. Дія за значенням дієслова “обшити”; процес прикріплення, нашивання або покриття чогось тканиною, шкірою, листовим матеріалом тощо по поверхні.
2. Матеріал, яким щось обшито; покриття, оболонка (наприклад, з тканини, дерева, металу), що закриває поверхню чи каркас конструкції.
3. Технічний термін у будівництві та виробництві: зовнішнє покриття, облицювання каркаса будівлі, судна, літака, меблів або іншої конструкції.
-
речитування
1. Дійменна назва для процесу чи дії від дієслова «речитувати» — виразне, навмисне декламування віршів, прозових уривків або інших текстів напам’ять або з листа з дотриманням певної інтонації, ритму та емоційного забарвлення.
2. (У театральній та музичній практиці) Спеціальна техніка промовляння тексту, що є проміжною між розмовною реччю та співом, з чітко визначеною ритмічною структурою, часто використовується в сучасній опері, мюзиклах та музично-драматичних творах.
-
обшкребти
1. Ретельно вискребти, очистити поверхню від чого-небудь, зіскребти щось прилипле або налипле.
2. Розм. Отримати, дістати щось із труднощами, зібрати по краплині (часто про гроші).
-
речиця
1. Власна назва річки в Україні, правої притоки Дніпра, що протікає через Гомельську область Білорусі та Чернігівську область України.
2. Власна назва низки населених пунктів, зокрема селища міського типу в Білорусі (Гомельська область) та села в Україні (Львівська область).
3. (заст., діал.) Зменшувально-пестлива форма до слова “ріка” або “річка”.
-
обшкребтися
1. Розм. Очистити себе від чого-небудь, зіскребти з себе бруд, пил, сніг тощо.
2. Перен., розм. З великими труднощами позбутися чого-небудь, звільнитися від когось, вирватися з якоїсь неприємної ситуації.
-
речник
1. Словник, зокрема тлумачний, що містить переважно лексичний матеріал певної мови або галузі знань; словник-довідник.
2. Особа, яка виступає від імені організації, установи, політичної сили тощо, офіційно коментуючи її позицію для засобів масової інформації та громадськості; прес-секретар, спікер.
3. (заст.) Той, хто промовляє, виголошує промову; промовець.
-
обшкрібання
Обшкрібання — дія за значенням дієслова “обшкрібати”; процес чи результат зішкрібання чогось з поверхні, зчищення шкребком або подібним інструментом.
-
решітчастий
Який має вигляд решітки, складається з перехрещених смуг, планок або прутів, що утворюють отвори.
У ботаніці: який має численні дрібні отвори або комірки, нагадуючи решітку (наприклад, про решітчасту тканину рослин).
У анатомії: стосовний до кісток або структур, що мають вигляд невеликої решітки з отворами (наприклад, решітчаста кістка).