решітчастий
[rɛʃitt͡ʃɑstɪj] Прикметник
Буква:Р
Значення
-
Який має вигляд решітки, складається з перехрещених смуг, планок або прутів, що утворюють отвори.
-
У ботаніці: який має численні дрібні отвори або комірки, нагадуючи решітку (наприклад, про решітчасту тканину рослин).
-
У анатомії: стосовний до кісток або структур, що мають вигляд невеликої решітки з отворами (наприклад, решітчаста кістка).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. решітчастий, р. решітчастого, д. решітчастому, з. решітчастого, о. решітчастим, м. решітчастім