речник

1. Словник, зокрема тлумачний, що містить переважно лексичний матеріал певної мови або галузі знань; словник-довідник.

2. Особа, яка виступає від імені організації, установи, політичної сили тощо, офіційно коментуючи її позицію для засобів масової інформації та громадськості; прес-секретар, спікер.

3. (заст.) Той, хто промовляє, виголошує промову; промовець.

Приклади:

Приклад 1:
Величний собор у Шартрі, диво аванґардової архітектури передмістя Парижа — Дефанс, майстерні українських художників, які осіли у Франції… Запам’яталася прогулянка з Леонідом по Монмартру: саме тоді в Парижі був з офіційним візитом Шеварнадзе як речник «перебудови» і напередодні телебачення транслювало зустріч із ним, одним з основних персонажів якої був Плющ. Його виразне обличчя і гострі дотепні запитання й репліки, очевидно, запам’ятали парижани — його пізнавали перехожі: «О, мсьє Плющ!» — і я пишалася тим, що йду під руку з такою знаменитістю!
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”