Древослів

Словник Української Мови

  • оминання

    1. Дія за дієсловом «омина́ти»; уникання чого-небудь, обходження чогось стороною. Приклад: оминання перешкод, оминання складної теми в розмові.

    2. Процес або результат переміщення поза межами чогось, минення, обхід. Приклад: оминання прямого шляху.

  • рідкостінність

    Рідкостінність — властивість мінералів, що містять рідкісні метали (наприклад, тантал, ніобій, літій, цезій тощо), або самі такі мінерали та руди.

    Рідкостінність — галузь гірничої промисловості, що займається пошуком, видобуванням і переробкою рідкіснометалічних руд.

  • оминати

    1. Рухаючись, обходити щось, уникаючи зіткнення або контакту; проходити повз, не зачіпаючи.

    2. Переносно: уникати чогось, навмисно не торкатися певної теми, питання або ситуації в розмові чи діях.

    3. Застаріле: об’їжджати, обходити якесь місце або перешкоду, тримаючись осторонь.

  • рідкоструминний

    1. Який має низьку щільність електричного струму або характеризується невеликою силою струму.

    2. Який працює, функціонує або призначений для використання при невеликій силі струму.

  • оминатися

    1. Уникати когось, обходити стороною, не бажаючи зустрічатися або вступати в контакт.

    2. Обережно проходити повз щось, уникаючи зіткнення або торкання; обминати.

    3. Перен. Уникати обговорення якоїсь теми, питання; обходити щось мовчазно або навмисно не торкатися.

  • рідкоструминність

    Рідкоструминність — властивість електричного розряду, що характеризується низькою щільністю струму та переривчастим (імпульсним) характером його протікання, часто супроводжується видимим світінням; типовий для коронного розряду, тліючого розряду або розряду в рідких діелектриках.

  • оминути

    1. Пройти, проїхати, пропливти тощо повз когось або щось, не зачіпаючи, не торкаючись, уникаючи зустрічі або контакту.

    2. Уникнути чогось небажаного, не потрапити в якусь неприємну ситуацію; минути когось, щось (у переносному значенні).

    3. Залишити позаду себе в просторі або в часі; минути, пройти (про час, події, явища).

    4. Пропустити, не взяти до уваги, не звернути уваги на когось або щось; обійти мовчазно.

  • рідкотекучий

    1. (про рідини) Такий, що має низьку в’язкість, легко тече, негустий.

    2. (перен., розм.) Повільний, млявий, неенергійний (про процеси, дії або людину).

  • рідкотекучість

    1. Фізична властивість рідини, що характеризує її здатність легко текти; низька в’язкість.

    2. У переносному значенні — властивість мови, тексту або мислення, що полягає у відсутності зв’язності, плавності, логічного розвитку; фрагментарність, уривчастість.

  • оминутися

    1. Розминутися з кимось, не зустрітися, не побачитися внаслідок того, що один ішов, їхав одною дорогою, а інший — іншою або в інший час.

    2. Уникнути чогось, пройти повз, не зачепивши, не торкнувшись; обійтися без чогось неприємного.