1. Дія за дієсловом «омина́ти»; уникання чого-небудь, обходження чогось стороною. Приклад: оминання перешкод, оминання складної теми в розмові.
2. Процес або результат переміщення поза межами чогось, минення, обхід. Приклад: оминання прямого шляху.
оминання
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Однак кадри оминання тріщин в асфальті замутнюють клінічну чистоту картини, демонструючи недоречний зразок невротичного блазнювання. Набагато ціліснішими видаються Ніколсонові персонажі з «Польоту на гніздом зозулі» та «Сяйва», однак у загальному пафосі цих стрічок психопатія — ужиткова й побічна лінія основного месиджу.
— Невідомий автор, “036 Izdrik Iurii Fleshka 2Gb”
Частина мови: іменник (однина) |