• рідкофазовий

    1. (техн.) Такий, що має рідку фазу (про речовину або матеріал); що існує або відбувається в рідкій фазі.

    2. (фіз., хім.) Стосовний до рідкої фази речовини або пов’язаний з нею.

  • омирати

    1. Помирати, втрачати життя, переставати жити; конати.

    2. (переносно) Зазнавати занепаду, руйнування, перестати існувати, зникати (про явища, установи, звичаї тощо).

    3. (переносно) Зазнавати сильного фізичного чи морального страждання, виснаження; загибати.

    4. (розмовне) Дуже сильно хотіти чогось, прагнути чогось (наприклад, «омирати від спраги», «омирати від бажання»).

  • рідкофазовість

    1. Фізичний термін, що позначає властивість деяких речовин (наприклад, рідких кристалів) перебувати в стані з рідкісними, слабо вираженими або специфічно організованими фазами (типами впорядкування) при певних умовах.

    2. У техніці та матеріалознавстві — характеристика середовища або сполуки, яка має обмежену кількість фазових станів або рідко переходить з однієї фази в іншу в порівнянні з аналогічними системами.

  • омиратися

    1. (діал.) Вмирати, помирати; також перен.: занепадати, приходити в занепад.

    2. (перен., розм.) Дуже втомлюватися, знесилюватися; відчувати сильну втому.

  • рідкошаровий

    1. (про деревину) Такий, що має широкі, добре помітні шари (річні кільця), розташовані на значній відстані один від одного.

    2. (спец., про будівельні матеріали, покриття тощо) Такий, що складається з небагатьох шарів або нанесений тонким, неперервним шаром.

  • омити

    1. Промити водою або іншою рідиною, очистити від бруду, пилу тощо.

    2. Перен. позбавити чогось негативного, очистити морально; також: принести полегшення, відчуття свіжості (про почуття, враження).

    3. Рідк. Обминути, оминути щось, пройти повз.

  • омитий

    1. Який був підданий миттю, очищенню водою або іншою рідиною; вимитий.

    2. (переносно) Який зазнав впливу, торкнувся чогось (перев. про повітря, вітер тощо).

    3. (переносно, рідко) Який отримав духовне очищення, пережив катарсис.

  • рівнодольність

    1. (юрид.) Рівність прав та обов’язків подружжя у шлюбі та сім’ї, один з основних принципів сімейного права.

    2. (істор., екон.) Рівність у правах на земельну частку (долю), принцип розподілу землі серед членів громади.

  • омитися

    1. Вмити собі обличчя, руки або інші частини тіла водою; вимитися.

    2. Переносно: очиститися від чогось, звільнитися від чогось негативного (наприклад, від провини, підозр тощо).

  • рівнодоповняльний

    1. (у математиці, геометрії) Такий, що рівною мірою доповнює інший елемент до певної цілої величини; рівний за значенням своєї доповнювальної частини.

    2. (у логіці, лінгвістиці) Який має однакову синтаксичну функцію доповнення в реченні або рівнозначний за своєю доповнювальною роллю.