1. Помирати, втрачати життя, переставати жити; конати.
2. (переносно) Зазнавати занепаду, руйнування, перестати існувати, зникати (про явища, установи, звичаї тощо).
3. (переносно) Зазнавати сильного фізичного чи морального страждання, виснаження; загибати.
4. (розмовне) Дуже сильно хотіти чогось, прагнути чогось (наприклад, «омирати від спраги», «омирати від бажання»).