Значення
-
Фізичний термін, що позначає властивість деяких речовин (наприклад, рідких кристалів) перебувати в стані з рідкісними, слабо вираженими або специфічно організованими фазами (типами впорядкування) при певних умовах.
-
У техніці та матеріалознавстві — характеристика середовища або сполуки, яка має обмежену кількість фазових станів або рідко переходить з однієї фази в іншу в порівнянні з аналогічними системами.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. рідкофазовість, р. рідкофазовості, д. рідкофазовості, з. рідкофазовість, о. рідкофазовістю, м. рідкофазовості, к. рідкофазовосте