обійти

1. Пройти навколо чогось, оминути щось, рухаючись по колу або іншою траєкторією, що огинає перешкоду.

2. Перен., уживається з іменниками у знахідному відмінку: перевершити когось, чогось у чомусь, показати кращі результати; виявитися вищим за рівень, межі чогось.

3. Уникнути чогось, не доторкнутися до чогось, залишити поза увагою або поза межами дії.

4. Об’їхати, відвідати кілька місць, осіб по черзі, послідовно.

5. Розм. Обманути, перехитрити когось, отримати перевагу шляхом лукавства.

Приклади:

Приклад 1:
Організовували літературні вечори молодої поезії (якщо вдавалося обійти партійне керівництво — на рівні комсомольського, з легкої руки Наталки Чорної, ніяких перешкод не було). Відчувалося поступове розкріпачення думки, свідоме переступання меж дозволеного та й розширення цих меж.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
Щоб обійти це затруднення, можна знайти таку допоміжну велич ину, циркуляція якої визначається лише силою макроскопічних струмів. Щоб встановити вигляд цієї доп о- міжної величини, виразимо силу молек у- лярних струмів молI через намагніченість.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”