обійтися

1. Не потребувати чи не спричинити певних витрат, зусиль або негативних наслідків; виявитися дешевим, легким тощо.

2. Статися, відбутися, мати місце (часто про явища, події, переважно небажані).

3. Поводитися, ставитися до когось певним чином (зазвичай із зазначенням характеру цієї поведінки).

4. Одержати якийсь результат, наслідок від чогось; закінчитися чимось.

Приклади вживання

Приклад 1:
Я, небоже, знаю, як з чим і коло чого обійтися: де хрест покласти, де осику вбити, де просто тричі плюнути, та й годі. Посієм коло хижки мак-відюк, терлич посадимо коло порога, та й не приступиться ніяка сила… Ну, я піду, а ти собі як хочеш.
— Українка Леся, “Лісова пісня”

Приклад 2:
Втім, ассирійці ставилися до фінікійських міст-держав порівняно толерантно, бо мали в них вигідного торгового партнера, до того ж не могли обійтися без фінікійського флоту. Острівні міста Tip і Арвад робили вигляд, що їх цілком влаштовує перебування під ассирійською опікою й справно платили данину, тому з фінікійських міст лише невгамовний Сідон став жертвою ассирійського гніву.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”

Приклад 3:
Але без зоряних дороговказів вони навряд чи могли обійтися. З X с т. К и ї в с ь к а Р у с ь м а л а т і с н і з в ’ я з к и з Б о л г а р с ь к о ю д е р ж а в о ю, щ о м е ж у в а л а з Візантією.
— Невідомий автор, “033 Golovko Mv Kriachko Ip Astronomiia Tech”

Частина мови: дієслово () |