Древослів

Словник Української Мови

  • розплесканий

    1. (Про рідину) Такий, що розлитий, пролитий, розтікся широкою плітвою.

    2. (Перен.) Розсіяний, втрачений, марно витрачений (про час, сили, енергію).

    3. (Перен., про мову, стиль) Нестриманий, надто емоційний, водночас незграбний і невиразний; такий, що позбавлений чіткості та лаконізму.

  • оборати

    1. (діал.) Обертати, повертати когось або щось у різних напрямках; крутити, вертіти.

    2. (діал.) Обробляти землю, орати; також обгортати, обвивати щось навколо чогось.

    3. (заст.) Оточувати, обносити чимось (наприклад, місто стіною, ділянку тином).

  • розплескати

    1. Розлити, пролити рідину, зробивши пляму або забруднивши поверхню; розплескати щось навколо.

    2. Розкидати, розбризкати краплі рідини у різні боки, часто в результаті інтенсивного руху або удару.

    3. Перен. Розтратити, марно витратити, розпорошити (часто про час, сили, талант, гроші).

    4. Розм’якшити, розквасити щось від вологи, часто в результаті тривалого контакту з водою (наприклад, про дорогу).

    5. Розголосити, поширити якісь відомості, зробивши їх загальнодоступними (розмовне).

  • оборатися

    1. (діал.) Повертатися назад, повертатися з якогось місця або до якогось стану; обертатися.

    2. (перен., діал.) Перетворюватися на когось або щось, ставати іншим; обертатися.

    3. (заст.) Повертатися, звертатися (наприклад, обличчям, поглядом); обертатися.

  • розплескатися

    1. Розлитися, розбризкатися (про рідину).

    2. Розгорнутися широко, розкинутися (про щось, що має площу, наприклад, про водойму).

    3. Перен. Втратити інтенсивність, силу, емоційну напруженість; розсіятися, згаснути (про почуття, стан).

    4. Розм. Витратитися марно, безкорисно (про гроші, старання тощо).

  • оборіг

    1. Власна назва села в Україні, зокрема в Івано-Франківській та Львівській областях.

    2. (Заст. та діал.) Те саме, що оборог — закрита споруда для зберігання сіна, соломи, невелика сарайка, сінник.

  • розплескувати

    Розплескувати — розливати, проливати рідину, розкидаючи її краплями або бризками.

    Розплескувати — перен., розм. марно витрачати, розтринькувати (гроші, сили, час тощо).

    Розплескувати — перен., розм. робити щось надто помітним, демонстративним, надмірно афектовано виявляти (почуття, емоції).

  • оборка

    1. Смужка тканини, зібрана в складки або зрівняна густими зборами, яку пришивають до одягу, білизни, штор тощо як прикрасу або для обробки краю.

    2. У техніці — деталь у вигляді хвилястої або зібраної смужки, що використовується для герметизації, амортизації або декоративного облицювання країв.

    3. У ботаніці — вузька кайма, облямівка по краю листка, пелюстки або іншої частини рослини, що відрізняється за кольором або будовою.

  • оборожень

    1. (заст.) Те саме, що оба́ріжень — невеликий дерев’яний посуд з однією ручкою, призначений для черпання та розливання рідин (води, молока, пива тощо).

    2. (заст., перен.) Велика кількість рідини, що міститься в одному такому посуді; міра рідини.

  • розплескуватися

    1. Розливатися, розбризкуватися рідиною в різні боки від удару, поштовху або через переповнення.

    2. Перен. Розповсюджуватися, розходитися широко (про звуки, світло, запах тощо).

    3. Розм. Марно витрачатися, розтринькуватися (про сили, енергію, час).