Значення
-
(заст.) Те саме, що оба́ріжень — невеликий дерев’яний посуд з однією ручкою, призначений для черпання та розливання рідин (води, молока, пива тощо).
-
(заст., перен.) Велика кількість рідини, що міститься в одному такому посуді; міра рідини.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. обороження, р. оборожень, д. обороженням, з. обороження, о. обороженнями, м. обороженнях, к. обороження