оборіг

1. Власна назва села в Україні, зокрема в Івано-Франківській та Львівській областях.

2. (Заст. та діал.) Те саме, що оборог — закрита споруда для зберігання сіна, соломи, невелика сарайка, сінник.

Приклади вживання

Приклад 1:
Крізь сніг мріє недопалений оборіг, віз та дещо з хліборобського начиння. Лукашу!..
— Українка Леся, “Лісова пісня”

Частина мови: іменник (однина) |