Словник Української Мови
1. Дія за значенням дієслова “обнародувати” — оприлюднення, опублікування, оголошення чогось для загального відома.
2. Офіційне опублікування (у друкованих органах, на офіційних веб-сайтах тощо) нормативно-правового акта, документа, рішення або іншої інформації, що набирає чинності або стає відомою громадськості з моменту такого оприлюднення.
1. Такий, що був закритий, запечатаний (печаткою, пломбою тощо) і тепер відкритий, розкритий; знятий з нього відбиток печатки або пломба.
2. (Перен.) Такий, що був закритий, закритий на замок або засліплений, і тепер відчинений, відкритий.
3. (Рідк.) Такий, що був закритий, заклеєний (про конверт, пакет) і тепер розкритий, розклеєний.
1. Офіційно оголосити, оприлюднити, зробити загальновідомим (зазвичай про документи, закони, рішення, дані).
2. Розкрити, викрити, зробити явним для всіх щось приховане, таємне.
1. Дія за значенням дієслова “розпечатати”; відкриття чогось запечатаного, закритого, заклеєного або закритого печаткою, пломбою тощо.
2. Процес або результат зняття печатки, пломби, обгортки або іншого ущільнення, що робить вміст доступним.
3. (У техніці, інформатиці) Процес перетворення даних з захищеного, запакованого або закодованого стану у відкритий для читання та використання формат.
1. Ставати відомим, доступним для широкого загалу; оприлюднюватися, оголошуватися публічно (про документи, відомості, рішення тощо).
2. З’являтися на публіці, ставати помітним; виявляти себе, свої почуття чи наміри.
1. Відкрити, знявши печатку або розірвавши запечатане; зробити доступним вміст чогось запечатаного.
2. Роздрукувати на принтері електронний документ, файл або зображення, перетворивши його на паперовий носій.
3. Розкрити, відчинити щось герметично закрите або запаковане (наприклад, банку, конверт, нову пачку товару).
1. (рідк.) Надати чомусь характеру натури, природної сутності; втілити в реальній, матеріальній формі.
2. (заст.) Зробити сильним, міцним; натужити, напружити (здебільшого про м’язи, частини тіла).
1. Відкритися, розкритися після того, як було запечатане (про конверт, пакет тощо).
2. Стати доступним для читання, перегляду після того, як було закрито паролем, зашифровано або заблоковано (про електронний файл, архів тощо).
3. Розгорнутися, почати функціонувати після періоду закриття або консервації (про установу, підприємство тощо).
1. (множ.) Шматки тканини, шнурки або стрічки, що пришивалися до нижнього краю жіночого або дитячого одягу як оздоба; підзор, оборка.
2. (множ., діал.) Невеликі шматки, обрізки від тканини чи інших матеріалів.
3. (множ., заст.) Прикраси для ніг — наручники, браслети або намистини, що одягалися на щиколотки.
Процес або дія за значенням дієслова “розпечатувати”; відкриття, зняття печатки, пломби або іншого пристрою, що забезпечує цілісність чи захист об’єкта (наприклад, конверта, дверей, вагона, контейнера).
Дія, спрямована на скасування, зняття офіційного статусу “запечатаного” (про приміщення, майно тощо), часто в юридичному або адміністративному контексті.
У технічному контексті — початкове запускання, введення в експлуатацію нового обладнання, механізму або системи після його монтажу (наприклад, розпечатування турбіни, котла).
Перенесено: розкриття, відкриття чогось закритого, затаєного, доступ до чогось раніше обмеженого (наприклад, розпечатування архівів, таємниць).