Розпастися на дрібні частини, ущільнитися, перетворитися на дрібницю.
-
роз’єднувальний
1. Який призначений для роз’єднання, роз’єднування чогось, забезпечує розрив зв’язку або контакту.
2. У техніці: такий, що розмикає електричний ланцюг або припиняє потік рідини, газу тощо (наприклад, роз’єднувальний апарат, роз’єднувальний кран).
-
околотування
1. (діал.) Дія за значенням дієслова “околотувати” — обробка, оббивання чогось для надання міцності або форми, особливо стосовно виготовлення дерев’яних колод або посуду.
2. (перен., розм.) Сильне побиття, жорстоке побиття когось; також узагальнено — суворе поводження, “навчання” шляхом фізичного впливу.
-
роззіплювати
Розстібати, відкривати що застебнуте на блискавку (зіп).
Розстібати, відчиняти одяг, взуття тощо, що має застібку-блискавку.
-
розім’ятися
1. Розім’яти м’язи тіла легкими фізичними вправами, підготуватися до більш інтенсивного навантаження або роботи.
2. Перен. Прийти в стан активності, розрухатися, розходитися після початкової млявості, нерозважності.
-
околотуватися
1. (розм.) Набувати досвіду, ставати обізнаним у якійсь справі, знаходитися серед людей або в певному середовищі, засвоюючи його норми та звичаї; обтрушуватися, оббивати собі пороги.
2. (перен., розм.) Втрачати наївність, несвятість; ставати більш практичним, спритним, часто з відтінком цинізму; обтертися.
-
розкаряченість
1. Властивість за значенням прикметника “розкарячений”; стан, коли щось розставлене, розкидане в різні боки, незграбно розпростерте.
2. Неприродна, незграбна поза або положення тіла, при якому кінцівки широко розставлені або розкидані.
3. Перен. Неорганізованість, безладдя, хаотичність у розташуванні предметів або в організації чогось.
-
окольництво
Окольництво — у давньоруському та ранньомосковському праві: система спадкування великокнязівського престолу не від батька до сина, а до найстаршого в роді (брата, племінника тощо).
Окольництво — посада або чин окольничого в Московській державі XIV–XVII століть, а також особа, що мала цей чин (окольничий).
Окольництво — дія за значенням «окольничити»; перебування, служіння на посаді окольничого.
-
розкислитися
1. Втратити кислий смак, стати менш кислим або зовсім некислим (про продукти харчування, напої).
2. Перен. перестати бути похмурим, невеселим, набути кращого настрою; пожвавитися, розвіятися.